Війна та ідентичність. Як знання «хто я» допомагає долати труднощі

Хто я? Цікаве філософське питання, з якого нещодавно зробили веселий мем. Але ж питання дуже важливе. Усвідомлюючи себе громадянами своєї держави, добровольці йдуть на війну, а волонтери витрачають час, сили та гроші, щоб наблизити перемогу.

Одне просте питання, але ж яка велика сила мотивації за ним криється!

Тому сьогодні ми доторкнемося до непростої й важливої теми — теми самоідентифікації.

Війна всередині. Як відбувається атака на нашу ідентичність

Психотерапевт зі Львова під ніком Edgar Soboliev ще в березні написав дуже потужний пост у Twitter. Ось буквально кілька цитат:

Війна проходить не лише на лінії фронту — це не гучні слова, це завдання ворожих сил інформаційно-психологічних операцій. Війна вже всередині кожного: на лінії фронту вона фізична, поза ним — вона психологічна і це не другорядне питання. Настрої людей такі ж важливі, як техніка.

Психологічна війна — це атака на ідентичність кожного, на базові питання "Хто я", "Яка моя функція", "Яке моє місце у всьому, що коїться", "Що я маю робити". У військових з цим проблем переважно немає, там все чітко, а у цивільних ідентичність під ударом сильно.

Саме ця неможливість кудись приткнутися, постійна провина, яку зараз відчувають так багато людей і є атакою на ідентичність. Провину відчувають УСІ, хто не відчуває безпосередній страх. Для психологів це пряма: на одному кінці провина, на іншому — страх.

Важливо не дозволяти провині заморожувати себе в бездіяльності. Так, не всі зараз в лавах героїчного ЗСУ, але ми і ЗСУ — це одне єдине тіло. Не дозволяти переконувати собі себе, що якісь наші дії тут неважливі. Інакше побудуються захисти знецінення себе і виведення з ладу одиниці.

Найкращий засіб від атаки на ідентичність — це чітко знати свої сильні сторони і визначити свій сектор оборони…Не намагатися тягнути все, визначитися і робити щось і робити це добре.

Якщо коротко посумувати те, про що каже експерт:

• зараз йде психологічна війна всередині кожного, вона проявляється як атака на ідентичність;
• настрій цивільних людей коливається від страху до почуття провини за свої дії;
• і страх, і почуття провини заморожують людей у бездіяльності та знеціненні себе, не дають хоч більш-менш нормально жити;
• щоб вийти зі стану «замороженості» чи завмирання, важливо позбутися почуття провини й усвідомити свою ідентичність.

Чому не варто знецінювати питання ідентичності

Питання ідентичності — це той каркас, на якому побудована наша особистість. Від того, як ми усвідомлюємо, хто ми є і які соціальні ролі граємо, залежать наші цінності. А цінності напряму впливають на наші пріоритети та дії, читай — якість життя.

От, наприклад, взяти переконання меншовартісності. Українців кілька століть запевняли, що вони селяни, не мають своєї самобутньої культури, не такі освічені та розумні. Багато тих, хто в це повірив, обрали два шляхи — відмовитися від своєї ідентичності громадянина України чи змиритися з цими штампами та не бажати кращого життя, все одно не вийде.

Зараз ситуація з атакою на ідентичність розгортається на тлі інформаційної війни. Ворожі боти регулярно закидують провокативні пости, «розганяючи зраду». Тільки згадай, який емоційний шквал спричиняють наративи «вас кинули напризволяще», «скоро жінок перестануть випускати з країни», «захід країни ненавидить схід» чи будь-які інші новини у такому ключі. До цього додай пости людей, що звинувачують стиль життя інших: «так не можна себе поводити під час війни», «нащо хизуватися, що п’єш каву у Львові», «як не соромно зараз відпочивати, коли хтось воює».

Які почуття все це викликає? В залежності від людини. Хтось взагалі не звертає на це увагу, хтось зловить почуття провини, хтось відчує злість на українців. От тобі і розкол, і внутрішня війна. Й зазнач — все це на фоні питання про ідентичність.

Що таке ідентичність та як її визначити

Ідентичність — це результат самоусвідомлення та визначення свого я. Це відповідь на питання «хто я», «які мої цінності», «заради чого я роблю те, що роблю». Й в залежності від відповідей на ці питання формується уявлення людини про саму себе й про місце, яке вона займає в житті. Це уявлення динамічне, тобто воно змінюється в залежності від переоцінки себе та своїх переконань.

Під час війни питання ідентичності надважливе, бо воно допомагає знаходити емоційну стабільність у будь-яких обставинах. От просто дай собі відповіді на базові питання, які вказав Edgar Soboliev:

• Хто я?
• Яка моя функція?
• Яке моє місце у всьому, що коїться?
• Що я маю робити?

Відповіді на ці питання допоможуть вийти зі стану завмирання й не вестися на провокації у соцмережах чи де інде.

А далі вартує задати собі питання:

• Заради чого це все?

Бо як казав Фрідріх Ніцше: «Той, хто знає, навіщо жити, може витримати будь-яке як».

Тема ідентичності доволі складна. Навіть дати собі чесні відповіді на вищезгадані питання не просто. Але це варто зробити, якщо хочеш мати міцний внутрішній стрижень та виграти свою особисту психологічну війну. Якщо ж в тебе не виходить пропрацювати самостійно питання ідентичності, звернися до психолога. Він допоможе.