Вплив війни на здоров'я і чому не варто знецінювати свій психічний стан
Наслідки війни завжди страшні. Люди стикаються зі смертю, інвалідністю, голодом, насильством, знущанням, катуванням та іншими нелюдськими вчинками країни-агресора. Це все видимі наслідки. Але є й невидимі. Чим довше тривають військові дії, тим більше це впливає на наш психічний стан.
Міністр охорони здоров'я Віктор Ляшко так і сказав:
З кожним днем кількість людей, які будуть відчувати наслідки для свого психічного здоров’я буде зростати. Навіть тих, хто зміг стійко перенести перші місяці війни, чекає ментальне виснаження, адже звикання до постійного перебування в умовах війни також може мати негативний вплив на психічне здоров’я. За нашими попередніми прогнозами на даний момент війни, надалі психологічної підтримки буде потребувати близько 15 млн українців, з них близько 3–4 млн потрібно буде призначати медикаментозне лікування.
При цьому медикаментозне лікування може знадобитися як для відновлення психіки, так і для відновлення фізичного здоров'я.
Як психічне здоров'я впливає на фізичне самопочуття
ВООЗ дає таке визначення: здоров'я — це не лише відсутність хвороби або недуги, а стан повного фізичного, психічного та соціального добробуту. Більш того, ці три стани — фізичний, психічний та соціальний — тісно пов’язані між собою й впливають один на одного.
Зокрема, на нараді щодо питань охорони психічного здоров’я Віктор Ляшко розповів, як психічний стан впливає на фізичне самопочуття і чому після війни збільшиться навантаження на систему охорони здоров’я:
- психічні розлади призводять до поширення серцево-судинних захворювань, діабету, артритів, астми, онкології;
- занадто високий рівень стресу знижує ефективність лікування хронічних захворювань та збільшує смертність від онкології;
- люди з психічними розладами у 4 рази частіше, ніж інші, страждають від розладів сну, що призводить до хвороб органів дихання;
- люди зі слабким ментальним здоров'ям більш схильні до куріння, важче позбавляються згубної звички й в середньому курять більше, що також негативно впливає на стан їх фізичного здоров'я;
- люди з психічними розладами менше звертаються до лікарів, рідше проходять медичні обстеження та взагалі не приділяють увагу своєму фізичному здоров'ю, що призводить до пізньої діагностики серйозних хвороб та меншої успішності їх лікування;
- при депресивних розладах ризик смерті від раку зростає на 50%, від серцевих захворювань — на 67%;
- серед людей з ПТСР поширені гіпертонія, стенокардія, тахікардія й інші захворювання серця, виразка шлунка, гастрит та артрит;
- ПТСР часто спонукає до ризикової та деструктивної поведінки, зловживання алкоголем, наркотиками тощо;
- у разі важких пережитих травм окремі ризики розвитку важкого захворювання можуть наставати на 10–15 років раніше, ніж в середньому серед населення.
Багато хто і так знає, що надмірний стрес призводить до проблем зі здоров’ям. Та як його уникнути, коли довкола війна?
Як підтримати своє фізичне та психічне здоров’я зараз
Насправді ми кажемо про це майже у кожній статті, та все ж повторимо ще раз дуже прості поради, які вбережуть твою психіку та здоров’я:
- Потурбуйся про свою безпеку. Не залишайся в містах, що постійно бомблять, чи якщо вони знаходяться на лінії фронту.
- Піклуйся про своє тіло: достатній сон, повноцінне харчування, вода, вітаміни, прогулянки на свіжому повітрі, спорт — це дуже важливі речі зараз.
- Перестань читати новини у великому обсязі, менше бувай у соцмережах. Вони ще те джерело стресу.
- Переводь увагу на корисні речі — роботу, хобі, посиденьки з сім’єю та друзями.
- Зроби чекап організму, якщо є така можливість. Не ігноруй сигнали тіла: коли щось болить чи не вистачає сил, звернися до лікаря.
- За можливості відвідуй психолога, терапевтичні групи чи хоча б просто поговори з близькою людиною про свої почуття. Це важливо.
Ніхто не знає, коли скінчиться війна. Тому треба повноцінно жити та піклуватися про себе тут та зараз, не відкладати це на потім. Й особливо не варто відкладати на потім питання, що стосуються твого здоров’я.
Згідно зі статистикою, в країнах, де була війна, кожна 5 людина має якісь психічні розлади, а кожна 10 — стикається з серйозними наслідками у виді важкої хвороби. У наших силах зробити ці цифри меншими.