Як розрізняти, що ти можеш контролювати, а що ні. І чому це зараз важливо

Зараз дуже багато людей мріє про перемогу і намагається якось її пришвидшити. Та навіть героїчні ЗСУ не можуть на 100% контролювати події на фронті. Що вже казати про тих, хто в тилу. Ми можемо активно волонтерити, і цим, звісно, допомагати перехилити чашу терезів на свою сторону. Але ми не можемо контролювати дії ворога, не можемо передбачити, яке місто попаде під обстріл, і точно не знаємо, коли та як все завершиться.

Оцей момент — контролю — дуже важливий. Бо від того, наскільки ми усвідомлюємо межі своїх можливостей, залежить наш психічний стан, рівень енергійності та продуктивність в цілому.  Далі розповідаємо, як це працює.

Чому важливо усвідомлювати межі своїх можливостей

Якщо ми намагаємося контролювати те, що не можемо, ми втрачаємо психічні сили. Разом з цією втратою приходить злість, відчай, когось накриває апатією і він думає, що взагалі не контролює нічого у своєму житті. Це не так. У кожного з нас є своя зона контролю та відповідальності. Якщо ми не будемо виходити за межі цієї зони, й більш того — будемо активно працювати у цих своїх кордонах, то ми дуже швидко розширимо свої можливості. Тобто розширимо зону свого контролю, відповідальності та свободи.

У якості прикладу можна навести працівника, що тільки-но влаштувався у компанію на позицію джуна. Якщо він буде від себе багато вимагати та намагатися дуже швидко стати мідлом, він швидко вигорить та взагалі втратить натхнення працювати у цій компанії. Якщо ж він буде стабільно працювати на своїй посаді, якісно та вчасно виконувати задачі, вчитися, уважно слухати більш досвідчених співробітників та пропрацює з HR-менеджером свій кар’єрний шлях, він має всі шанси дуже швидко стати не просто мідлом, а сіньйором.

І це працює у всіх сферах. Коли ми чітко усвідомлюємо, де завершується межа нашого впливу і робимо, що можемо, ми активно зростаємо та розвиваємося як особистість. Завдяки такому підходу ми навіть можемо знаходити можливості для зростання у кризові часи, зокрема зараз.

Але зрозуміти, де проходить межа нашого контролю — це не така проста справа. Психолог Goodo Марія Гонтаренко розповіла, як це зробити.

Як розрізняти, що ми можемо контролювати, а що ні

«Це питання доволі складне. І, якщо хтось вам на нього зможе дати просту відповідь, скоріш за все вам вже розповідають, що робити і як жити, не даючи право власного вибору.

Але я спробою підсвітити курс на особисту відводь.

У нашого контролю та відповідальності є три точки:

1. Крайність з лозунгом «від мене нічого не залежить». Вона оманлива і веде до втрати власного життя, бо на таку позицію завжди знайдуться «хазяєва», що з радістю розкажуть, як вам жити ваше життя.

2. Крайність з комплексом Бога, коли думаєш, що можеш вплинути на будь-що у світі й у своєму житті, а реальність боляче б'є об стіл мізинцем. У цей момент ти розумієш, що не контролюєш навіть свій мізинчик.

3. Точка адекватності, розуму та особистих досліджень. Коли я знаю, де моє, а де не моє. І чужого мені ніколи не навантажать, а мого не заберуть. Ця індивідуальна відповідальність є частинкою колективної.

Тож нумо розбиратися.

Пункти які ми точно не можемо контролювати: природу, погоду, роботу власних органів, інших людей, ситуацію у світі, життя та смерть, курс валют, час, як минулий, так і майбутній, сценарій війни чи саму війну, віруси та хвороби, непередбачені обставини, настрій кота чи хом'ячка, традиції країни, удачу.

А що ж тоді я можу контролювати? Власний розум та дії, виховання, стан свого здоров'я, особистий вибір, власне житло, три метри переді мною і три метри за мною, своє відношення до майбутнього та минулого, затишок в своїй сім'ї, бажання іншої людини змінитися, якість життя котика та хом'ячка, які традиції я буду виконувати, якість своєї роботи, структуру свого часу, інформацію та їжу, яку споживаю.

Ці обидва списки можна ще довго продовжувати й у багатьох темах вони перетинаються, бо у будь-якого явища у світі є як можливість, так і неможливість контролю».

(с) Марія Гонтаренко, психолог Goodo

Висновки, які ми точно можемо контролювати :)

Про дихотомію контролю говорили ще в давні часи філософи-стоїки. За їх думкою, не треба турбуватися про речі, які ти не в змозі контролювати, краще приділяти максимальну увагу речам, які ти контролювати можеш. Стоїчна ідея вчить знаходити тонку грань між тим, щоб взяти відповідальність за своє життя, та вмінням у складні моменти просто відпустити ситуацію й продовжити робити те, що у твоїх силах.

Стоїки жили під час постійних воєн та кардинальних змін, тому їх філософія зараз ну дуже на часі.