Як зберегти та зміцнити психічне здоров'я у воєнний час
Люди, які вважають, що дбати про психічне здоров’я зараз «не на часі», не розуміють, як це все взагалі працює. Коли ти психічно виснажений, роздратування змінюється на апатію, й взагалі хочеться закритися від людей та реальності, про більш-менш нормальне життя не може бути й мови. Коли ж психіка приходить у стабільний стан, можна сказати, стає сильнішою, то в тебе починають з’являтися енергія та наснага щось робити. І для себе, і для інших, і для перемоги.
У цій статті психолог Goodo Марія Гонтаренко розповіла про тонкощі роботи нашої психіки, дала практичні поради, як зміцнити своє психічне здоров’я, і докладно пояснила, чому це зараз реально на часі.
Особливості нашої психіки
Розберемо роботу центральної нервової системи людини. А саме — що таке ЦНС і нащо вона є?
ЦНС людини поєднує діяльність всіх органів та забезпечує функціонування організму як єдиного цілого. Вона сприймає зовнішні й внутрішні подразнення, аналізує цю інформацію, вибирає та координує функції організму.
Якщо дуже просто, то ЦНС керує зв'язком людини із зовнішнім світом та реакціями на подразники.
Ми маємо чотири типи вищої нервової діяльності:
1. Сильний врівноважений рухливий
Цей тип має однаково сильні процеси збудження і гальмування з їхньою гарною рухливістю. За темпераментом таких людей називають сангвініками. У житті вони дуже жваві, активні, швидко приймають рішення та легше переживають труднощі та невдачі.
2. Сильний врівноважений інертний
Тип має сильні процеси збудження і гальмування, але погану рухливість, завжди відчуває труднощі при переході з одного виду діяльності на інший. Таких людей називають флегматики. Вони можуть бути достатньо стабільними, але дуже повільними. Іноді через невдале виховання їх можуть сприймати як дуже млявих і здібних до виконання лише звичних дій.
3. Сильний неврівноважений
Такий тип має сильний процес збудження і слабкий процес гальмування. Це холерики. Через те, що легко збуджуються, але слабко гальмують, такі люди будуть різкими, імпульсивними, швидкими, але неврівноваженими, з різкими змінами настрою. Здатні долати значні труднощі, але погано стримують себе.
4. Слабкий
Тип характеризується слабкістю обох нервових процесів — збудження і гальмування, погано пристосовується до умов навколишнього середовища, схильний до невротичних розладів. Це шановні меланхоліки. Для цих людей притаманні риси замкненості, боязкості та приглушеної моторики. Можуть бути дуже чутливими та перебільшувати труднощі.
Кожен з нас має свою первинну структуру психіки. У когось вона більш стабільна, а у когось — ні. Це даність, наша природа та гени.
Але важливо розуміти, що ми можемо впливати на свій психічний стан. Завдяки вихованню, формуванню особистості та усвідомленому саморозвитку ми можемо підсилювати чи послаблювати базові здібності своєї психіки.
Яка поведінка та спосіб мислення послаблюють психічне здоров'я
Перерахуємо основні причини, що послаблюють психічне здоров’я.
Фізіологічними причинами буде:
- коли ми забиваємо на власне тіло та потреби у сні, забуваємо про збалансоване якісне харчування та спорт;
- коли вчасно не звертаємось до лікарів;
- коли не піклуємось про умови свого житла, а саме просторість, чистоту та комфорт.
Психологічні та соціальні причини:
- постійне знаходження у стресових ситуаціях через роботу, ситуацію у країні тощо;
- завищенні очікування від себе чи навпаки знецінення себе;
- токсичні стосунки з будь-ким, від знайомих та колег до рідних батьків чи коханої людини;
- небажання брати відповідальність за своє життя.
Ментальні та сенсові причини:
- підтримка/підкріплення своїх деструктивних переконань чи вірувань про себе, про інших, про світ, про життя, про майбутнє (наприклад: «усі мужики козли», «всіх грошей не заробиш», «світ — це небезпечне місце», «нікому довіряти не можна», «всі багатії злодії» тощо).
Яка поведінка та спосіб мислення зміцнюють психічне здоров'я
Про фізіологію вже достатньо сказано, тому без повторів. Просто піклуйтеся про своє тіло та простір навколо себе будь-якими доступними для вас методами.
Що ще можна зробити для посилення свого психічного здоров’я:
1. Фізичні дії тут та зараз
Від прибирання вдома, роботи чи висадки квітів під вікнами до волонтерства. По-перше, фізична активність прояснює думки. По-друге, посилює відчуття нашого контролю над ситуацією, додає спокою та життєвих сил. Бо це так — своїми діями ви реально впливаєте на ситуацію довкола себе та у світі. Думай глобально, а роби локально там, де ти є.
2. Психологічні та соціальні дії
З реально доступних варіантів: розірвати стосунки з тими, хто отруює ваше життя, додавати радості та краси навіть через дрібні дії або речі, йти в контакт з людьми, тваринами, психологом чи природою, до чого у вас є доступ та бажання. А головне — вчитися шукати опору в собі. В нашому житті найдовші стосунки, які ми маємо, — це стосунки з самим собою.
3. Дії у ментальному та сенсовому просторі
Щоб змінювати світ своїх думок, треба постійно навчатися і дізнаватися нове. Читати книжки, аналізувати новини, вивчати історію — світу, своєї країни, своєї сім'ї. А ще самостійно відстежувати свої деструктивні думки та переконання. Бо тримати фокус на позитивному емоційному стані й вміти себе витягти з депресивного стану — це справжня навичка, яка тренується, наче м'яз. Навіть під час війни.
Як опора на себе допомагає переживати кризові часи
Що взагалі означає опиратися на себе?
По-перше, це про дорослу позицію, де я маю себе і несу відповідальність за своє життя.
По-друге, парадокс життя в тому, що ми прийшли в цей світ наодинці з собою і підемо з цього світу, маючи лише себе. Але в той самий час ми прийшли у лоні матері й протягом всього життя ми завжди маємо стосунки з іншими. Коли ми підемо з життя, хтось точно буде думати й сумувати за нами. Така даність.
Та все ж це не змінює головного — найдовші стосунки з найголовнішою людиною, яку ми маємо в житті, — це з собою.
Я маю свої ноги, руки, голову, свідомість та душу, й завжди, в будь-якій ситуації я можу розраховувати на це в першу чергу. І мене в мене ніхто не відбере.
Людина з хорошою опорою на себе завжди буде творцем подій навколо себе. Вона створить гарну сім'ю, буде мати роботу, від якої отримуватиме задоволення, житло, у якому дійсно хочеться жити. Бо саме ми вирішуємо сценарій та умови нашого життя.
Опора на себе — це не про егоїзм, а про здібність бачити свої можливості та використовувати їх на повну.
Це коли ти собі ставиш запитання: «Що я дійсно можу зробити в цій конкретній ситуації, на що вплинути своїми діями?»
І особливо зараз опора на себе — це гарний антидот від хвороби під назвою «хтось прийде та спасе мене, нас». Адже це дуже небезпечна позиція — позиція «жертви». У цьому стані людина знімає з себе відповідальність за своє життя, бо вона «нічого не вирішує». А хто тоді вирішує?
Навіть, щоб отримати бажану допомогу від інших, треба спочатку усвідомити, що я можу й не можу зробити самостійно, а вже потім розповісти тим, хто хоче допомогти, про свої реальні потреби. Звісно, є різні ситуації у житті, та часто, коли ми починаємо думати, як насправді можемо розв'язати свою проблему, ми знаходимо сили у собі та купу варіантів, як впоратися самостійно і ще допомогти людям поруч. У такі моменти ми можемо дуже здивуватися своїм силам. Насправді ми всі набагато сильніші, ніж думаємо про себе.
Важливо, що через опору на себе ми можемо навіть вивести себе з переддепресивного стану чи побороти стан навченої безпомічності.
Висновки, на які також можна спиратися
Якщо коротко підсумувати всі тези вище, то маємо такі висновки:
- Важливо знати та розуміти свою мудру та сильну природу, у якій вже давно закладені сили до виживання та самозцілення.
- Не треба забувати піклуватися про своє психічне та фізичне здоров'я усіма доступними способами. Бо моє тіло — моє діло.
- Розумніше контролювати себе та свої дії, й не намагатися контролювати інших та обставини.
- Треба завжди вірити в себе, бо в темні часи саме мої руки можуть запалити свічку та освітлити свій шлях, ще й додати світла іншим.
- А ще варто вірити в те, що більшість людства адекватна й має нормальне психічне здоров'я. Тому і я, і світ витримають, що б там не було.
Все буде Україна.
