Такт та витримка. Тонкощі спілкування під час війни
Американський експерт з комунікацій, соціолог і політичний консультант Френк Лунц провів понад 1,5 тисячі досліджень на тему спілкування. Свої висновки він описав у книзі «Слова, які працюють: важливо не те, що ви кажете, а те, що люди чують». З назви одразу зрозуміла головна думка автора: важливо не просто думати, що ти кажеш, треба враховувати, як це буде сприйнято.
Ідея Френка Лунца — це золоте правило будь-якої комунікації. А у кризові часи — це твій головний лайфхак, як з усіма не пересваритися.
Сьогодні говоримо про тонкощі сучасної комунікації, які працюють і з близькими, і на роботі.
Чому зараз складніше розуміти один одного
Відповідь очевидна — в країні війна. Що за цим стоїть? Сильні емоції, виснаження через постійно високий стрес, підвищена тривожність, актуалізація травматичних історій. Все, що затьмарює розум й пригнічує психічний стан. І от ти кажеш щось людині, а вона:
- перекручує контекст;
- бачить образу там, де її немає;
- не розуміє тебе;
- не може нормально сприймати гумор;
- занадто гостро реагує на зауваження;
- не реагує на прохання щось зробити;
- ініціює конфлікт на рівному місці;
- замикається в собі й починає уникати контакту.
Цей список може бути дуже довгим.
Треба розуміти, що це нормально. Та ж сама людина в інших обставинах могла б з гумором вийти навіть з суперскладної конфліктної історії. Коли ж вона виснажена, спілкування стає додатковим стресом. На нього просто немає внутрішнього ресурсу. Саме тому одна з ознак депресії — небажання йти у контакт з оточенням.
А ще зараз легко необережно «влучити» у внутрішню травму людини. Скинув в чат мем про чоловіка, який хоче втікти за кордон в жіночій сукні, і образив всіх, хто відчуває провину, що він не на фронті. Звісно, за такий мем прилетить хейт. І правильно. Думати треба.
Правила гармонійної комунікації в кризові часи
- Бути ввічливим, тактовним та людяним. Це база.
- Оцінити свій власний ресурс. Якщо тобі зараз складно, скажи про це і попроси вибачення, що не можеш бути гарним співрозмовником.
- Тримати фокус на людині. Звертай увагу на те, що інший каже, як себе поводить, які емоції проявляє, де закінчуються його кордони, за які не треба переступати.
- Поважати право людини побути якийсь час на самоті.
- Пояснювати контекст та свої наміри. Не лінуйся розповісти про причину свого запиту чи передісторію якоїсь події. Людині складніше щось додумати, якщо вона може прослідкувати твою логіку.
- Користуватися методами активного слухання. Уточнюй, те, що не зрозуміло, перефразовуй те, що наче зрозуміло, намагайся не перебивати та не знецінювати, якщо можеш, підтримай, якщо не можеш, тактовно заверши розмову.
- Не посилювати агресію. Не сперечайся, не виправдовуйся, не іронізуй, не відповідай агресивно у відповідь. Якщо є внутрішні сили, скажи людині «Я тебе розумію, ситуація дійсно неприємна». Якщо хочеться вже кричати у відповідь, скажи, що ти не можеш зараз розмовляти, і припини діалог.
- Не вестися на токсичність та провокації. Запам’ятай — це завжди про внутрішній стан людей, тебе воно не стосується. Якщо тобі це заважає в роботі, звертайся до HR-а, якщо в житті — до психолога.
- Розв’язувати конфлікти. Конфлікти — це нормальна частина будь-яких стосунків. Головне, навчитися з них виходити: проговорювати, що тебе не влаштовує, слухати, що не влаштовує іншого, і разом шукати компроміс. І, звісно, це варто робити в спокійному емоційному стані.
Зараз всім важко, і задача кожного з нас — не посилити цей стан, а вкласти у стосунки з іншими більше розуміння та прийняття. Тоді стане легше. Адже такі контакти зцілюють.
Якщо тобі не вдається налагодити гармонійну комунікацію з людьми, тебе все та всі дратують, можливо варто звернутися до психолога.