Вплив війни на психічний стан людини: емоційні гойдалки від роздратування до пригнічення

56 день війни. Вже пройдено багато стадій — заперечення, надія, що скоро все закінчиться, відчай. Люди стикнулися з безсиллям, розчаруванням, депресією, агресією й іншими емоційними проявами, що їм навіть не були властиві. Чому так?

Бо війна всіх змінює. Наче метал, який потрапляє у піч для переплавки, так і люди сьогодні опиняються у ситуаціях, які дуже сильно впливають на психіку. Й зміни тим сильніші, чим дужчий «вогонь у печі».

Кожна ситуація індивідуальна й потребує свого підходу. Та якщо казати загалом, війна зробила нас заручниками емоційних гойдалок. І чи не кожна людина випробувала на собі цей виснажливий маневр психіки — від роздратування до зневіри та депресивних епізодів. Про ці крайні стани докладніше розповіла психолог Goodo Ольга Мала.

Роздратування та його причини

Тривала гостра фаза війни обмежує можливості задовільняти особисті бажання та потреби. Як наслідок з'являється роздратування. Це природна реакція організму, пов'язана з порушенням особистих меж та втраченням відчуття стабільності, неможливістю вплинути та змінити ситуацію зовні.

Основні причини виникнення та збільшення роздратування:

• Немає терміну завершення війни. Всі наче у «підвішеному» стані.
• Знижується  контроль над своїм життям. Немає можливості планувати як раніше. Невідомо, що буде далі.
• Відсутня можливість висловити своє роздратування у конкретному форматі та бути почутим. Всім наче «не до цього».

Через те, що напруга від роздратування не має способу емоційної розрядки, тіло зберігає цю емоцію та чекає миті, коли зможе додати частину роздратування до схожої емоції, яка виникла у зовсім інших звичайних обставинах до конкретної людини. Тобто скандал може виникнути на «пустому місці», через незначні речі.

Робота з власним роздратуванням

По-перше, емоційну напругу треба усвідомити та признати, що це нормальна реакція на ненормальні обставини. Тільки потім вже можна крок за кроком почати зменшувати цю напругу. Для цього потрібно поставити собі кілька питань й не забути чесно на них відповісти.

Питання для першого кроку:

1. Що мене налякало й продовжує лякати?
2. На скільки мене дратують умови війни по шкалі від 1 до 10?
3. Як я хочу/можу висловити моє роздратування, щоб зняти емоційну напругу?
4. Що я хочу/можу зробити, щоб зняти емоційну напругу?

Питання для другого кроку:

1. Як війна зупинила моє життя? Що я зараз не можу робити й це мене бісить?
2. Від чого я віддаляюсь?
3. Що я стримую?
4. Як мене дратують умови війни?
5. Як мене дратує близьке оточення?
6. Чи відповідає зараз рівень мого емоційного стану обставинам, в яких виникло роздратування на близьку людину? Чи рівень занадто високий?
7. Якщо рівень емоцій більше, спробуйте розділити роздратування на:

• пов`язане з війною
• відносно близької людини.

Питання для третього кроку:

1. Спробуйте усвідомити, що відбувається тут та зараз. Напишіть докладний опис того, що відбувається з вами та вашими близькими. Як війна змінила ваше життя та життя ваших близьких? Що втрачено? Що хочете та не можете робити? Яке прагнення зупинено?
2. Спробуйте прийняти те, що відбувається: «Так, зараз так відбувається в моєму житті».
3. Спробуйте прийняти рішення: що можете робити зараз для себе та близьких.

Приклади того, що ви можете зараз робити для того, щоб стабілізувати свій стан:

• Цікавитися своїм життям та життям своїх близьких. Бути для близьких підтримкою: «Я поруч. Я є. Ти мені цікавий. Ти є».
• Сформувати нову картину свого світу під час війни.
• Планувати життя у нових обставинах.
• Усвідомити та асимілювати досвід, який у вас з’явився під час війни.
• Усвідомити, який старий досвід ви використовуєте зараз.
• Подумати про свої внутрішні опори. Що вас підтримує у скрутні часи? Чого не вистачає, щоб бути більш стабільним в емоційному плані? Як ви можете це змінити, щоб стабілізувати свій стан?

Усвідомлення того, що відбувається тут та зараз, прийняття рішень — це все дає змогу повернути контроль над своїм життям та впевненість у собі.

Пригнічений стан та його причини

Війна — це травматична невизначена ситуація, яка виходить за межі нормального та звичайного. Вона може викликати у людей пригніченість, як реакцію організму на зовнішні неприємні події.

Загалом є дві основні причини пригнічення:

• Людина знаходиться у епіцентрі подій, є загроза для її життя чи загроза життя близьких людей.
• Нервова система перевантажена через тривалі стреси, велику кількість надмірних травматичних обставин чи ситуацій, недосипання, недоїдання, виснаження.

Через пригніченість люди втрачають радість життя, відчувають сум, провину та нікчемність. Основні ознаки пригніченого стану на фізичному рівні — це:

• втрата енергії;
• порушення сну,  апетиту, ваги, почуття часу;
• відсутність бажання до спілкування з іншими людьми;
• підвищена стомлюваність;
• ослаблення самовладання, нетерплячість, непосидючість;
• втрата здатності до тривалої розумової та фізичної напруги;
• нестерпність гучних звуків, яскравого світла, різких запахів.

У пригніченості багато синонімів та слів, що показують подібний стан. Найпоширеніше це депресія. Власне термін депресія й походить від латинського «deprimo», що означає «придушити», «тиснути».

Як виявити пригнічений стан та змінити його

Спочатку потрібно дослідити свій пригнічений стан. Й зробити це можна за допомогою питань також крок за кроком.

Крок перший:

1. Згадати, коли настрій був радісний та біло відчуття приємного комфорту.
2. Як ви відчуваєте радість? Як це проявляється?
3. Хто/що викликає радість?
4. Як вам жити у радісному стані?

Крок другий:

1. Визначити для себе, як зовнішня ситуація та інформація щодо цієї ситуації змінює ваш емоційний стан.
2. Усвідомити, у який момент та яким чином нормальний емоційний стан змінюється на пригнічений.

Можна поставити такі питання до ситуації:

• Де стан змінився?
• Коли стан змінився?
• Як це відбулося?
• Хто/що були причетні до зміни стану?

Питання до інформації, яку ви отримуєте:

• Де це сталося?
• Коли це сталося?
• Яка саме інформація вплинула на стан та чому?
• Що вразило у змісті інформації?
• Звідки ця інформація?
• Я довіряю цій інформації?
• Чи є суперечність у цій інформації?
• Навіщо мені ця інформація?
• Як ця інформація змінила мій стан?

Крок третій:

Спільні питання до ситуації та інформації:

1. Чому я дозволяю тиснути на мене?
2. Чого я злякався?
3. За що мені соромно?
4. За що я відчуваю провину?
5. Як я можу захищати себе від тиску зовні чи з середини?
6. Як це стосується особисто мене?
7. Яким джерелам інформації я можу довіряти, яким не можу довіряти?
8. Як довго триває пригнічений стан?
9. За яких зовнішніх та внутрішніх обставин він змінюється?
10. Який досвід я маю стикаючись з пригніченим станом?

Відповіді бажано робити у форматі детального опису, у послідовності: початок, середина, завершення. Такий формат дає змогу помітити сенс та структуру у тому, що відбувається, як працює механізм зміни емоційного стану, як емоційний стан впливає на життя, як людина може контролювати свій стан.

І пам’ятайте, якщо пригнічений стан не змінюється та триває понад трьох місяців, важливо звернутися до психолога чи психотерапевта.

Бережіть себе!